Значення літературних та музичних творів в естетичному розвитку дошкільників
Читання книг посідає в житті дошкільника особливе місце, оскільки саме книга залишається найбільш доступним засобом духовного й етичного розвитку особистості малюка. Залучення дитини до читання є одним з основних завдань художньо-естетичного виховання дошкільника.
З іншого боку, книга на дошкільному етапі виступає як ефективний засіб пізнавально-мовленнєвого розвитку дитини, допомагає малюкові швидко й зацікавлено пізнавати навколишній світ, вбирати і переживати величезну кількість вражень, навчає переймати норми поведінки людей, наслідувати їх, у тому числі й героїв книг.
Головна цінність дошкольного віку — висока емоційна чуйність у сприйнятті художнього слова, здатність яскраво переживати описані події, неодноразово з хвилюванням стежити за розвитком сюжету.
У 3–4 роки дитина відзначається високою допитливістю, намагається розширити свій кругозір, прагне вийти за межі навколишнього середовища. Твори про тварин, природні явища, опис ігрових і побутових ситуацій дозволяють дитині пізнавати світ.
Особливу роль у вихованні та розвитку три-, чотирирічної дитини відіграє фольклор. Пісеньки, пестушки й потішки знайомлять дитину з правилами особистої гігієни, правилами життя серед людей, готують малечу до майбутнього дорослого життя.
Мовленнєвій діяльності молодшого дошкільника сприяють:
-
спільне розглядання ілюстрацій до вже знайомого твору;
-
розглядання нової книги, що передує читанню, прогнозування змісту майбутнього читання («Про кого ця казка? Хто це такий?.. Хто до кого в гості прийшов?» тощо);
-
багатократне читання оповідання в різних умовах: батьки читають — потім діти розглядають картинки; батьки читають — діти одночасно розглядають картинки; батьки читають — діти виконують певні дії (причісують конячку, жаліють іграшкового ведмедика тощо); батьки розповідають текст й одночасно його розігрують з ляльками.
Унаслідок систематичного читання діти навчаться:
-
слухати твори різних жанрів, налаштовуватися на читання казки, оповідання, вірша;
-
брати участь у спільному обговоренні почутого;
-
розказувати, інсценувати знайомі твори;
-
висловлювати сприйняття тексту в зовнішній дії;
-
емоційно реагувати на прослуханий твір.
Маленький слухач казки також втручається в хід події, перериває читання, сміється і плаче, часто передбачає розв’язку, вимагаючи її здійснення.
Трирічна дитина трьох років, ще недостатньо усвідомлюючи це, «допомагає» персонажам. Наприклад, підбадьорює дівчинку-героїню казки Л. М. Толстого «Три ведмеді». Затуливши пальчиками зображення ведмедів, вимовляє: «Ти не бійся!», а побачивши на екрані телевізора початок демонстрування народної казки «Вовк і семеро козенят», вона, ледве не плачучи, просить попередити козенят про те, що вовк їх підслуховує.